ПОСЛАННЯ

ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ФИЛИПА,

МИТРОПОЛИТА ПОЛТАВСЬКОГО І МИРГОРОДСЬКОГО,

З НАГОДИ ПОЧАТКУ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО ПОСТУ

духовенству, чернецтву і всім вірним чадам Полтавської єпархії

Української Православної Церкви

Всечесні отці, боголюбиві ченці та черниці,

возлюблені у Христі брати і сестри!

Моя Богом дарована полтавська паство!

З милості Божої ми знову сподобилися підійти до спасительних і світлих днів святої Чотиридесятниці — Великого Посту. Присвячуючи Богові ці дні, ніби десятину всіх днів року, ми будемо знову прагнути очистити душу покаянням, запалити в серці вогонь віри, щоб в радості духовній зустріти Світле Воскресіння Христове.

Піст — це шлях покаяння. Шлях, який веде нас до Страсної седмиці і Святої Пасхи. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий грунт нашої душі зрошує Божественна благодать і серце починає відчувати, а розум розуміти слова Священного Писання про те, що «не самим тільки хлібом житиме людина» (Втор. 8, 3; Мф. 4, 4). Піст — це заповідь Божа і одночасно Його дар; піст — це закон духовної досконалості, випробуваний подвижниками благочестя; піст — це духовна потреба кожної людини вирватися з потоку мирської суєти і прибути в тиху гавань Миру Христового. Піст необхідний як тим, хто досяг духовної досконалості, так і тим, хто лише на шляху до неї. Постили древні пророки і праведники, постив Сам Господь наш Іісус Христос, перебувала в пості Пресвята Богородиця, постили апостоли, святі мужі й жони, постив і постить увесь християнський народ, за покликанням своїм уже святий, але за нинішнім станом він іще веде в собі брань «проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6, 12).

Усім, хто вступає в цей великопісний подвиг, хочу сказати сьогодні словами Апостола: «Любов хай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною, в ревності не лінуйтеся, духом горіть; служіть Господу, тіштеся надією; у скорботі будьте терплячі, перебувайте в молитві» (Рим. 12, 9–12).

Тим же, хто не відчуває в собі потрібних сил для проходження цього великопісного шляху і вважає, що це поприще йому не під силу, хочу нагадати, що, за словом Священного Писання, «сила Божа в немочі звершується» (див. 2 ​​Кор. 12, 9 ). Така людина повинна акумулювати всі зусилля назустріч Богу і, усвідомлюючи власне безсилля і силу Благодаті Божої, яка «немічних лікує і відсутнє заповнює», сказати разом із апостолом Павлом: «Все можу в Тому, Хто мене підкріпляє,в Іісусі Христі» (Фил. 4, 13).

Особливе слово хочу в нинішній день звернути до пастирів церковних. Пам’ятайте, що ви поставлені пасти паству не свою власну, а — Христову, і своїм прикладом життя скеровувати інших до спасіння і благочестя. Священик повинен бути прикладом і полум’яної молитви, і старанного посту, і глибокого покаянного почуття. Повчання, сказані колись Апостолом Павлом Тимофію, я говорю сьогодні кожному клірику Полтавської єпархії: «Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості! …займайся читанням, нагадуванням та навчанням. Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів. Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх! Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тим. 4, 12–16).

Возлюблені у Христі всечесні отці, боголюбиві ченці та черниці, дорогі брати і сестри! Вступаючи у дні святої Чотиридесятниці, закликаю на вас Боже благословення, прошу святих молитов і про одне молю Господа — хай утвердиться мир в серці кожного з нас. Гідно несіть подвиг Великого Посту, пам’ятаючи, що він звершується через приниження себе, смиренність своєї гордині й служіння дальнім і ближнім християнською любов’ю та милосердям. Світло Христове, яке просвіщає всіх, хай буде нам маяком, що вказує шлях до тихої пристані життя нашого — Воскреслого Христа Спасителя.

В цей вечір Прощеної неділі прошу пробачити мене за мої гріхи, а Чоловіколюбець Христос хай простить і помилує всіх нас!

+ Смиренний

ФИЛИП,

милістю Божою митрополит Полтавський і Миргородський,

ваш сомолитвеник і співпосник

4/17 березня 2013 року від Різдва Христового,

Прощена неділя, кафедральний град Полтава

Прес-служба Полтавської єпархії УПЦ