Ця свята ікона із зображенням Казанської Богородиці була виявлена в 1689 році в селі Каплуново, що знаходиться в 20 кілометрах від міста Охтирки (зараз Харківська область). В тому селі стояла церква в ім’я Різдва Богородиці, в ній служив священик Іоанн Уманов, який відрізнявся благочестивим життям. 8 вересня 1689 року він бачив уві сні старця, який сказав йому: «Через три дні прийдуть до тебе з Москви три іконописця – один років 60, інший 80, а третій 90 років. У цього останнього ти повинен розв’язати в’язку ікон, зняти верхні сім, а восьму ікону Казанської Богородиці взяти собі з благоговінням, від неї отримаєш благодать і милість ».
Священик в очікуванні цієї події постив протягом трьох днів і служив літургії. На третій день, повертаючись з храму додому, зустрів трьох московських іконописців, запросив їх до себе і радо пригостив. Дотримуючись даного йому уві сні велінню, узяв в’язанку ікон у найстарішого з гостей, зняв зверху сім ікон, на восьмий побачив зображення Казанської Божої Матері і попросив продати йому ікону. Але іконописці, вдячні за частування, не хотіли брати з нього грошей і тільки після тривалих умовлянь отця Іоанна взяли 15 копійок.
Священик поставив ікону в своїй кімнаті, запалив свічку і почав старанно молитися. У третю суботу, читаючи перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці молитовне правило, отець Іоанн заснув і побачив уві сні Діву невимовної краси. Вона сказала йому: «Не примушуй Мене бути в твоїй оселі, а віднеси в Мою церкву».
Священик прокинувся і побачив, в кімнаті промені світла, яскравістю подібні блискавці. Він злякався, але зібравшись з духом, підійшов до ікони і побачив, що з очей Богоматері течуть рясні сльози, одну сльозу і зараз видно на іконі. Отець Іоанн одразу ж зібрав прихожан, відслужив перед іконою молебень і переніс її з почестями до церкви. З того часу ікона стала являти свою чудодійну силу. За назвою села святий образ був названий Каплунівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
У 1709 році війська шведського короля Карла XII вторглися в Росію. Імператор Петро I готував їм відсіч і, щоб зміцнити себе і своє військо надією на Небесну допомогу, викликав до Харкова отця Іоанна з Каплуновською Чудотворною іконою Богородиці. У цей час Карл XII дійшов уже до Каплунівки і розташував там свої війська, сам же з гетьманом Мазепою влаштувався в будинку священика Іоанна. Слід сказати, що протестантська армія шведського короля зневажливо відносилась до православних святинь. Розоряли церкви, розкрадали церковне начиння. Відомо багато випадків варварської наруги над іконами. Щось подібне відбувалося і в Каплунівці.
Кілька солдат захотіли підпалити церкву, але солома і дрова, якими вони обклали з усіх боків храм, не спалахували. Карл спостерігав за тим, що відбувається з вікна і з подивом запитав Мазепу, що це за диво? Чому церква не загоряється? Мазепа припустив, що в церкві знаходиться чудотворна ікона. За наказом Карла відшукали одного з жителів Каплунівки – Григорія Жіравля і привели до короля. На питання Карла: «Де тепер ваш цар?» Григорій відповідав: «Чути, що стоїть з військом в Харкові». Карл запитав: «А чудотворна ікона знаходиться в церкві?» – «Ні Її немає тут, – відповідав Григорій, – за царським указом священик з нею в Харкові при армії». Тоді Карл звернувся до Мазепи: «Дивись, церква і без ікони не могли загорітись, а де буде Вона Сама, там буде нам дуже погано». Шведські і російські війська зійшлися під Полтавою. Перед початком битви Петро I звелів пронести Каплунівську Чудотворну ікону Пресвятої Богородиціі перед полками, і сам зі сльозами молив Царицю Небесну про перемогу. Його молитва була почута. Відомості про ці події записані на підставі слів священика Іоанна Уманова.
У Каплунівському храмі зберігалася срібна, покрита позолотою риза, прикрашена вінцем на чолі Пресвятої Богородиціі, а також ковчег для ікони. На нижній дошці ковчега вирізаний наступна напис: «В цьому ковчезі Імператор Петро I, після закінчення 1709 року з Карлом XII під Полтавою війни, надіслав назад в Каплунівський чудотворний образ Божої Матері». Так Петро Великий засвідчив своє царське благоговіння перед чудотворною святинею. Це була подяка Цариці Небесній за перемогу під Полтавою.
Список чудотворної ікони знаходиться в Свято-Троїцькому храмі Хрестовоздвиженському жіночому монастирі м.Полтави. Подарований він був обителі благодійниками, покровителями храму які повністю його відновили.
