28 лютого – Неділя про блудного сина (+ВІДЕО)
У другу підготовчу неділю перед Великим постом в храмі ми чуємо притчу про блудного сина.
Вона каже нам про те, що неможливо ступити на терени Великого посту, не усвідомивши своєї убогості, свого віддалення від Небесного Отця, подібно до блудного сина. І так само неможливо вступити на терени посту і в стані того сина, який не йшов від батька, але який після повернення свого брата позаздрив, позловтішався, а не зрадів.
Євангеліє від Луки (зачало 79, гл. 15, вірші 11-32)
І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.
І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку!
І той поділив поміж ними маєток.
А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
Тоді він спамятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе…
Недостойний я вже зватись сином твоїм;
прийми ж мене, як одного з своїх наймитів…
І, вставши, пішов він до батька свого.
А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм…
А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
І почали веселитись вони.
А син старший його був на полі.
І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
І розгнівався той, і ввійти не хотів.
Тоді вийшов батько його й став просити його.
А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я…
Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване…
І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку!
І той поділив поміж ними маєток.
А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
Тоді він спамятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе…
Недостойний я вже зватись сином твоїм;
прийми ж мене, як одного з своїх наймитів…
І, вставши, пішов він до батька свого.
А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм…
А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
І почали веселитись вони.
А син старший його був на полі.
І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
І розгнівався той, і ввійти не хотів.
Тоді вийшов батько його й став просити його.
А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я…
Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване…
І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
