В музеї історії Полтавської єпархії встановлено панно з зображенням Собору Полтавських святих

Напередодні великого дванадесятого свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, 6 квітня 2021 року, в музеї історії Полтавської єпархії було завершено встановлення великого панно з зображенням Собору святих землі Полтавської.

Декілька років тому, з ініціативи та благословення Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, у найбільшому приміщенні духовно-просвітницького центру Полтавської єпархії було розпочато створення музею історії Полтавської єпархії.

В музеї планується розмістити тематичні стенди з інформативним наповненням, фотографіями та ілюстраціями, які б розповідали відвідувачам про найвідоміші храми та монастирі єпархії, про святих та святині Полтавщини, духовні навчальні заклади, просвітницьку та видавничу діяльність; вітрини з предметами церковного вжитку та стародруковані книги. А найбільшою прикрасою музею буде саме панно Собору святих Полтавських.

Воно дійсно вражає своїм розміром (4 х 2,5 метри), а також масштабністю роботи, на ньому зображено 65 святих, пов’язаних з Полтавщиною.

Виконав панно Полтавський митець Олександр Гречановський, який разом зі своїм батьком Ігорем Гречановським працюють над оформленням музею.

Координує створення музею та розробив концепцію панно клірик Полтавської єпархії ігумен Тихон (Васильєв).

Поки що музей знаходиться в стадії оформлення, але маємо надію, що найближчими місяцями його відкриють та всі бажаючі матимуть змогу його відвідати.

СОБОР ПОЛТАВСЬКИХ СВЯТИХ

У 2011 році, за поданням Високопреосвященнішого архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира († 2014) було прийнято рішення про встановлення місцевого святкування Собору Полтавських святих (ж у р н а л № 24 від 14 червня 2011 р.).

Священний Синод ухвалив здійснювати святкування Собору Полтавських святих 29 вересня / 12 жовтня в день другого (осіннього) святкування в честь Горбанівської ікони Пресвятої Богородиці.

До Собору Полтавських святих увійшли подвижники благочестя, імена яких планувалось занести до «Полтавсько-Переяславського Синодика», що мав побачити світ після Помісного Собору Російської Церкви 1917 року, однак цьому перешкодила революція, що почалася.

Серед цих святих такі відомі особистості як святителі Афанасій Пателарій, Димитрій Ростовський, Іоасаф Бєлгородський, древні святителі Переяславські Єфрем, Миколай, Евфімій та Симон і перший з угодників Божих Переяславсько-Полтавських благовірний князь-страстотерпець Борис.

Також планувалася канонізація двох святителів, що нетлінними мощами почивали в соборі Хрестовоздвиженського Полтавського монастиря: Амвросія (Серебряннікова) та Афанасія (Вольховського).

З плином часу до Собору Полтавських святих додалися імена святих новомучеників і сповідників ХХ століття, прославленних Діянням Ювілейного Архієрейського собору 2000 року. Серед них священномученики Олександр (Петровський), Даміан (Воскресенський), Сільвестр (Ольшевський), Аркадій (Остальський) та багато інших.

Крім них до Собору входять двоє новомучеників прославлених у 1981 році Руською Церквою Закордоном: ієромонах Ніл та протоієрей Гавриїл Коваленко, які постраждали в Полтаві.

У 2008 році були прославлені святителі Іоанн (Максимович) та Антоній (Смирницький), які також пов’язані з Полтавщиною.
За період Предстоятельського служіння Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира до сонму святих землі Полтавської додались 17 преподобномучеників Мгарських, ігуменя Олімпіада (Вербицька), святитель Афанасій (Вольховський) та двоє старців Глинської пустині – Андронік (Лукаш) і Евфимій (Любимченко). А за роки Предстоятельства Блаженнішого митрополита Онуфрія був канонізований святитель Іларіон (Юшенов).

Покровителями Полтавської землі також вважаються уродженець Полтави преподобний Паїсій Величковський та священномученик Василій (Зєлєнцов).

Взагалі до сонму Полтавських святих відносяться 65 угодники Божі.