ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Високопреосвященнішого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського пастирям і пастві, чернецтву та вірним чадам Полтавської єпархії Української Православної Церкви

Всечесні отці, боголюбиві ченці та черниці,

возлюблені у Христі брати і сестри!

Моя Богом дарована Полтавська паство!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Вже понад два тисячоліття світ чує  це радісне та вічно живе пасхальне привітання. І вже понад дві тисячі років Свята Церква урочисто прославляє нашого Господа і Спасителя — Христа Життєдавця, Який воскрес із мертвих. Іншого вітання, що радувало б більше, немає і не було відтоді, як живе на землі людина. Воно сповіщає нам про те, що смерті більше немає, що після земного життя настає для людини нове вічне життя, що могили лише на час приховують від нас наших близьких, що настане час волі Божої, коли всі мертві повстануть для нового життя, але такого, що вже не буде мати кінця. Це вітання свідчить про те, що хоча гріх, неправда і злоба можуть тріумфувати в нашому світі, але в промислительному домобудівництві Божому зрештою восторжествують Добро та Істина й оселиться навіки Любов.

Чудо божественного і вічного життя стало для нас реальністю в самий дивовижний спосіб: наш Творець не лише став людиною, а й добровільно віддався на розп’яття на хресті та зійшов до гробу і пекла.

У сучасному світі під стражданнями розуміється щось таке, чого слід уникати будь-якою ціною. Хрест сприймається як безглуздість, а реальність смерті найчастіше ігнорується. Але Христос ці речі, яких людство боїться, використовує не тільки, щоб проявити свою славу та владу, але й для того, щоб розділити цю владу і славу з нами. Він добровільно переносить страждання, щоб звільнити нас від наших страждань. Він піднімається на хрест, щоб принести радість у світ, який так часто оповитий війнами, руйнуваннями й ненавистю. Він добровільно помирає, щоб розтоптати смерть та показати, що у Воскреслому Господі вона вже не має жодної сили.

Пасхальні гімни, які звучать в наших храмах цієї ночі та в подальші дні,  свідчать про цей великий парадокс вічного життя, виявлений і здійснений через смерть. В  урочистих піснеспівах ми чуємо про смертну людську природу, яка зодягнулася в безсмертя; про Сонце Правди, яке засяяло нам з могили; про смерть, яка переможена смертю. Христос, який сам і є Життя, помирає, щоб ми, які є мертвими без Бога, змогли жити. Ми більше не боїмося тих речей, яких боїться світ, тому що вони більше не мають влади над нами. Святий Іоанн Златоуст нагадує нам про це у своїй чудовій пасхальній проповіді: «Нехай ніхто більше не боїться смерті, бо смерть Спасителя визволила нас. Той, хто був її в’язнем — знищив її. Спустившись у пекло, Він полонив його».

Всечесні отці, дорогі брати та сестри! У ці святі дні будемо радіти та зміцнюватися у Воскреслому Господі, щоб будь-які випробуванні на нашому шляху зустрічати з мужністю та надією, знаючи, що Господь завжди з нами. Будемо з радістю та вдячністю насолоджуватися Святом Віри та Вечерею Безсмертя та разом з апостолом Павлом проголошувати: «Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» ( 1 Кор. 15:55). Хай Світле Христове Воскресіння спонукає та надихає кожного з нас до благочестя, любові один до одного, праці на славу Божу й на благо нашої Батьківщини України.

ВОИСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

 Смиренний,

+ ФИЛИП,

милістю Божою

МИТРОПОЛИТ ПОЛТАВСЬКИЙ І МИРГОРОДСЬКИЙ,

ваш богомолець біля Живоносного Гробу Господнього

Пасха Христова 2024 року,

кафедральний град Полтава