“Кубрат збирає нащадків”
8 червня 2019 року у с. Мала Перещепина Новосанжарського району відбувся Роденкраєвський собор “Кубрат збирає нащадків” – традиційне зібрання болгар зі всіх куточків України та Болгарії на могилі володаря Великої Старої Болгарії Кана Кубрата.
У заході взяли участь Президент Собору, головний редактор Всеукраїнської культурно-просвітницької газети болгар України “Роден край” Дора Костова, Голова Всесвітньої асоціації болгар Младен Станєв, секретар Всесвітньої асоціації болгар Максим Страхілов, народні депутати Верховної Ради України Микола Габер та Андрій Река, Голова Новосанжарської районної державної адміністрації Сергій Бульбаха, Голова Новосанжарської районної ради Геннадій Супрун, Малоперещепинський сільський голова Анатолій Троян, гості з Болгарії, а також представники гагаузького, татарського, кримсько-татарського, чувашського етносів, які ідентифікують себе нащадками Кубрата.
З благословення Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа участь у заході взяв Секретар Полтавської єпархії протоієрей Михаїл Волощук.
Протоієрей Михаїл передав учасникам Собору вітання Високопреосвященнішого митрополита Филипа, його архіпастирське благословення і добрі побажання процвітання братніх болгарського та українського народів.
У ході проведення Собору біля місця будівництва Покровського храму у с. Мала Перещепина духовенством був звершений молебінь до Небесного покровителя Болгарії та болгарського народу прп. Іоанна Рильського, а на могилі Кана Кубрата – заупокійна літія.
Кан Кубрат (бл. 600 — бл. 668) — болгарський хан, один з численних нащадків володаря Гунської імперії Аттіли, князь оногурів. Створив державу Велика Болгарія, яка розташовувалася у степовій зоні сучасної України у VII столітті.
Після загибелі у 602 році свого батька — хана причорноморського Болгарського князівства Албурі Аскала, який служив Візантійській імперії, виховувався в Константинополі при дворі візантійського імператора. В цей час племенами оногурів правив його дядько Орхан. Освіту здобув у Константинопольській вищій школі.
Візантійські, арабські, староболгарські історичні джерела з любов’ю і повагою розповідають про цього правителя, про прийняття ним у 619 році в Константинополі християнства та присвоєння йому імператором Візантії Іраклієм високого римського звання патриція.
Пізніше, у середині 20-х років VII ст. Кубрат надав допомогу Іраклію своєю 40-тисячною кавалерією у війні з Персією. У 632 році Кубрат посів на престол. Відомо також, що близько 634—641 Кубрат уклав дружній союз із Візантійським імператором Іраклієм.
У 635 році, після великої перемоги над персами на Кавказі, коли було взято численні трофеї, у тому числі золото та срібло перських правителів Сасанідів, Іраклій вручив Кубратові, як нагороду за перемогу, коштовності Сасанідів і видав за нього заміж свою доньку Євдокію.
Під проводом Кубрата болгари звільнилися від ярма аварів.
Як вважається, поховано Кубрата біля села Малої Перещепини, де у 1912 році знайдено Перещепинський скарб.
Ще більше інформації на нашій сторінці Facebook.
Також запрошуємо відвідати наш YouTube-канал.
