У Великорублівській громаді провели в останню путь Захисника України

9 серпня 2022 року, з благословення Високопреосвященнійшого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського, чин відспівування Захисника України Юхименка Андрія Миколайовича звершив настоятель Свято-Преображенського храму с. Милорадове протоієрей Василій Луценко.

Андрій Миколайович народився 04 грудня 1977 року в багатодітній сім’ї колгоспників в селі Хааслава Естонської Республіки, куди поїхали батьки працювати. Андрій був зовсім малим, коли родина переїхала до рідного села Ковалеве.

У 1985 році Андрій пішов у Маловиднянську восьмирічну школу. Але дев’ятий класс закінчив у новозбудованій Ковалевській неповній середній школі. Далі вступив до Котелевського ПТУ №54 і здобув спеціальність тракториста – машиніста.

По закінченню училища був призваний на військову службу у місто Одеса, у інженерні війська. Повернувшись із армії пішов працювати механізатором у рідний колгосп. Деякий час працював у Рублівському лісництві. Після чого працював у Великих Будищах Диканського району у приватному підприємстві «Агровалді» механізатором, де і одружився та незабаром народилася донька Мілана. Та склалося так, що шлюб розпався і Андрій повернувся до рідного села та пішов працювати механізатором у ТОВ «Агрофірму «Маяк». І тут доля звела його зі своїм першим коханням любимою дружиною Ларисою. Згодом у 2018 році народився синочок Максимка. Андрій був безмежно радий своєму щастю, він літав на крилах, старався все переробити, а коли відпочивали то умів гарно співати і танцювати, а ще любив грати у футбол, був умілим організатором товаристських зустрічей. На роботі поважали не тільки колеги, а й керівництво. Працьовитий, дружелюбний, веселої вдачі, був душею колективу, мав багато справжніх друзів.

4 серпня в селищі Богородичне Донецької області виконуючи бойове завдання старший стрілець першого відділення другого десантно-штурмового взводу третьої десантно-штурмової роти старший сержант Юхименко Андрій Миколайович під час артилерійського обстрілу отримав поранення несумісне з життям.

Вічна пам’ять.