Паломницька поїздка до Святинь Черкащини

29 червня 2021 року, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, прихожани Свято-Макаріївського кафедрального собору м. Полтави під керівництвом ключаря собору, протоієрея Миколая Довганича звершили паломництво до святинь Черкаської землі.

Метою паломництва було відвідання пам’ятних місць пов’язаних з життям, служінням та місцем подвигу святого преподобномученика Макарія Канівського Чудотворця. Преподобномученик Макарій є покровителем кафедрально собору Полтави, тож полтавці відчувають особливий духовний зв’язок та опіку цього святого.
Паломництво розпочалось зі спільної молитви за Богослужінням в Свято-Михайлівському соборі м. Черкаси. Собор побудований у візантійському стилі та являється найбільшим православним храмом України.
З благословення Високопреосвященнішого архієпископа Черкаського і Канівського Феодосія, Божественну літургію в кафедральному соборі очолив протоієрей Миколай Довганич у співслужінні кліриків Свято-Макаріївського кафедрального собору м. Полтави. По завершенні літургії був відслужений молебень з акафістом біля раки з чесними мощами преподобномученика Макарія.
Після спільної молитви до паломників з вітальним словом звернувся вікарій Черкаської єпархії, єпископ Золотоніський Іоанн. Владика розповів вірянам про життя та подвиг святого Макарія.
Екскурсію прихрамовою територією для Полтавських паломників провів протодиякон Іоанн Поліщук, він розповів про історію єпархії, побудову храму та про життя пріснопам’ятного Високопреосвященнішого митрополита Черкаського і Канівського Софронія, який у свій час був тимчасово керуючим Полтавською єпархією. Старше покоління духовенства та вірян пам’ятають цей час. Біля могили Владики Софронія паломники піднесли заупокійні молитви.
Далі, паломники вирушили до монастиря на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Головний храм цього монастиря до 2002 року являвся кафедральний собором Черкаської єпархії. Тривалий період часу тут перебувала рака з чесними мощами преподобномученика Макарія.
Клірик монастиря протоієрей Йосип Засанський провів вірянам екскурсію, розповів про історію та сучасне життя обителі, а потім запросив усіх до монастирської трапези.
Подальший маршрут паломників пролягав у Канів. Після розорення поляками овруцької обителі, де святий Макарій був настоятелем, його перевели в Канівський монастир. Він, за переданням, передбачив лиха, які спіткають цей монастир і місто: голод, польське і татарське нашестя. У вересні 1678 року місто Канів і монастир були розорені дотла, самого архімандрита стратили турки за відмову видати їм монастирські скарби.
Віряни завітали до Свято-Успенського кафедрального собору м. Канева, де їх зустрів настоятель протоієрей Георгій Почтовий. Отець Георгій розповів про історію цього древнього храму.
Успенський собор збудований 1144 року князем Всеволодом Ольговичем, тип малого шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, близького архітектурою до київських церков — Кирилівської і Богородиці Пирогощі. Після цікавої розповіді духовенство разом з паломниками звершили молебень та вклонилися раці з частичкою мощей преподобномученика Макарія.
З Успенським собором пов’язано й ім’я великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. 8 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати його біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 10 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
В день свята 25-річниці Конституції України паломники піднялися на Тарасову горі та вшанували пам’ять Великого Кобзаря.
Останнім пунктом у маршруті був Покровський Красногірський жіночий монастир.
Монастирське життя дуже насичене. Окрім уставних Богослужінь та щоденної молитви черниці й послушниці обителі забезпечують самі себе всім необхідним. Вони обробляють городи (близько 3 га поля та 2 га сінокосу), вирощують овочі, заготовляють сіно, доглядають корів. У господарстві монастиря є пасіка.
Паломники молилися за Всенічним бдінням з настоятелькою обителі ігуменею Арсенією та сестрами монастиря.
Поделиться
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *