«Так бо Бог полюбив світ,
що Сина Єдинородного дав,
аби кожен, хто вірує в Нього,
не загинув, але мав життя вічне»

(Ін. 3. 16)

Возлюблена в Господі і Богом дарована моя паство!

В духовній радості і молитві вітаю всіх вас із Різдвом по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!

Довкола бідних ясел, у яких смиренно лежить тепер Спаситель світу, Небесний Цар і Творець всесвіту, зібралися нині зовсім різні люди: багаті й бідні, щасливі й нещасні, академіки і малописьменні, молоді і старі, чоловіки і жінки різних національностей…

Що ж об’єднало їх? Що покликало таких несхожих людей сюди, до Новонародженого Христа? Може, тут вони прагнуть знайти земне багатство? Ні, бо мине зовсім небагато часу, і Той, Хто лежить у яслах, скаже світові: «Син Людський не має, де голови схилити» (Мф. 8. 20), і заповідає: «Хто має дві сорочки, хай дасть тому, хто не має» (Лк. 3.11).

То, може, коло ясел можна знайти «людське щастя», себто визнання і повагу оточуючих, спокійне і безтурботне життя? Ні, бо Новонароджений стане «каменем спотикання і скелею падіння» (1 Петр. 2.7) для різних людей — комусь Ісус буде «безумством», для когось «спокусою» (1 Кор. 1.23). Відтак, і Його послідовники будуть «зненавиджені від усіх» (Мф. 10.22).

Любов Бога — ось що понад дві тисячі років кличе до бідного Віфлеємського вертепу! Любові не вистачає світові, в якому все збудоване на ненависті, обмані і «праві сильного», на зневазі до слабкого. І скільки світ не намагався знайти любов у самому собі, стільки був розчарований. А всі спроби змусити всіх любити одне одного не просто зазнавали краху, але й спричиняли трагедії, війни, революції, репресії.

І тільки Христос являє світові любов Божу — досконалу, високу, світлу! При цьому скажемо, що ця любов зовсім не схожа на звичну для нас — вона жертовна і сповнена самозречення: “Син Божий стає Сином людським: щоб, сприйнявши гірше, подати мені краще”.

Тому, любі мої, ми й святкуємо сьогодні, що Любов Божа явлена нам. В убогих яслах лежить Той, Хто силою цієї любові зруйнує всі сили пекла і збудує нове і вічне Царство — Царство життя і любові, Царство Боже, Царство світла і вічної правди!

Свідчить преподобний Симеон Новий Богослов: «Ми… знаємо ту любов, Яку Ти дарував нам, безмежну, невимовну… яка є Світлом» (Гімн 37).

Від щирого люблячого серця вітаю вас, возлюблені, із Різдвом Христовим! Єднаючись довкола Святого вертепу, вклоняючись Новонародженому Богові, будемо просити миру і благословення всім нам!

Бажаю всім вам в усі дні і часи життя всім серцем покладатися на волю Божу! Бажаю завжди вдосконалюватися духовно і стяжати Дух Святий, що і є метою земного життя християнського! Бажаю, аби мир від Господа, непохитний і світлий, оселився у ваших оселях, ваших сім’ях, у нашій державі і в цілому світі! Хай ніколи не повторяться у нашому житті страшні події, які розділяють єдинокровних братів і сестер, розпалюють ворожнечу та ненависть між народами або класами і суспільними групами.

Бажаю милостей від Господа нашим братам і сестрам, які перебувають поза церковною огорожею. Щиро вірю, що тим, хто справді шукає Бога, Господь обов’язково вкаже шлях спасіння, прийме до Своїх Батьківських обіймів та поєднає з Єдиною Святою Соборною Апостольською Церквою Христовою.

Хай Господь зміцнить Свою Церкву, зберігаючи Її єдність, надихаючи пастирів і пасомих єдиними устами і єдиним серцем славити Народженого Спасителя!

Милість і мир всім вам від Христа Господа!

Благословення Народженого хай перебуває з Вами повсякчас!

Різдво по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,
кафедральний град Полтава
З ласки Божої, смиренний +Филип, архієпископ Полтавський і Миргородський, молитвеник за вас перед Богонемовлям-Христом