Похорон Валентини Миколаївни Єрмак
Валентина Миколаївна народилася у с. Хвощівка, Хорольського району Полтавської області у родині державного службовця і фронтовика. Закінчила Полтавський державний педагогічний інститут імені В. Г. Короленка, багато років працювала на кафедрі української мови рідного вишу. Була прекрасним науковцем, високопрофесійним педагогом, глибоким знавцем давньоукраїнської (одна з тих, хто в Україні знав її досконало) та української мов. Численні студенти, яких Валентина Єрмак навчала, з глибокою повагою і вдячністю згадують її змістовні лекції, на яких вона розкривала таїну українського слова.
Валентина Миколаївна була учасницею відомого на теренах всієї України народного хору «Калина» Полтавського педінституту. Бог наділив її дивовижним голосом (теплого тембру високе ліричне сопрано), який важко забути. Вона знала багато українських народних пісень, оперних арій, які часто виконувала у родинному колі.
Завжди привітна, елегантна, красива, доброзичлива, вимоглива, але справедлива — такою її пам’ятають колеги й колишні студенти.
Разом зі своїм чоловіком, Олександром Петровичем Єрмаком, відомим українським істориком, кандидатом історичних наук, професором, виховали чудових дітей: сина Олександра й доньку Валентину. Полтавці знають цю прекрасну інтелігентну родину, яка завжди була взірцем для багатьох.
Час летить нестримно. І важко підібрати такі слова, які змогли би зменшити біль тих, хто втратив рідних або близьких. Проте світлі спогади про Валентину Миколаївну Єрмак, людину, яка чесно й гідно прожила своє життя і залишила по собі плоди своїх добрих справ, завжди наповнюватимуть серця її дітей, онуків, колишніх колег і вдячних студентів.
Багато священиків Полтавської єпархії пам’ятають Валентину Миколаївну як викладача Церковнослов’янської мови.
Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип від себе особисто та від імені духовенства та вірян Полтави висловлює щирі співчуття родині спочилої та підносить свої молитви до Бога, щоб Всемилостивий Господь вселив Валентину Миколаївну в оселях праведних, де немає ні скорботи, ні печалі, тільки життя вічне.
Вічна пам’ять!
