Warning: strpos() expects parameter 1 to be string, array given in /home/ghmymsgu/public_html/wp-includes/blocks.php on line 20

Warning: strpos() expects parameter 1 to be string, array given in /home/ghmymsgu/public_html/wp-includes/blocks.php on line 20
12 травня – день пам’яті святителя Іларіона (Юшенова) єпископа Полтавського – Новини Полтавської Єпархії

12 травня – день пам’яті святителя Іларіона (Юшенова) єпископа Полтавського

Сьогодні в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі, в якому перебуває рака з чесними мощами святителя Іларіона, покровителя Полтавської землі молитовно відзначили день його пам’яті. За богослужінням були піднесені посилені молитви про припинення війни та мир в Україні.


 

Майбутній святитель Полтавщини народився в сім’ї священика. Закінчив Вяземське духовне училище і Смоленську духовну семінарію. Після закінчення навчання, підкорившись волі архієпископа Смоленського Тимофія, взяв у дружини його племінницю і був призначений священиком у глухе село. Пройшовши там добру життєву школу, переведений до Смоленського Вознесенського жіночого монастиря.

 

Водночас протягом 30 років Іларіон був штатним членом консисторії, протягом 23 років – членом і головою ради жіночого єпархіального училища, 17 років – членом єпархіального семінарського правління, 10 років – законовчителем жіночої гімназії. В 1856 році він став удівцем, а наступного року під час епідемії холери втратив і 7-річну доньку.

 

Овдовівши,  хотів прийняти чернецтво, але йому було відмовлено з огляду на необхідність виховувати малолітніх дітей. Після смерті старшого сина, випускника Петербурзького університету, майбутній святитель,  у березні 1873 році прийняв чернечий постриг з іменем Іларіон. Через пів року призначений настоятелем Смоленського Троїцького монастиря зі зведенням у сан архімандрита і затвердженням на посаді благочинного Рославльського і Преображенського монастирів та Красно-Городищенської пустині.

 

Після втрати 1878 році останнього сина, випускника морського корпусу, флотського офіцера  прийняв пропозицію митрополита Київського Філофея перейти на службу до Київської єпархії і 24 грудня 1878 року був призначений намісником Києво-Печерської Успенської лаври. На цій посаді виявив себе здібним адміністратором. Його зусиллями збудовано готель, будинок намісника, влаштовано іконописну школу, відновлено типографію і водопровід, відремонтовано дзвіницю та Велику церкву та ін.

 

Своєю діяльністю та бездоганним чернечим життям  звернув на себе увагу не лише монастирської братії, але й вищого начальства. 31 березня 1884 року був призначений єпископом Прилуцьким, вікарієм Полтавської єпархії з перебуванням у Полтавському Хрестоздвиженському монастирі. За короткий час покращив господарську частину, оновив храми, збудував муровану теплу церкву (трапезну), влаштував странноприїмний дім, упорядкував усипальницю святителів Амвросія і Афанасія.

 

3 липня 1886 року Преосвященного Іларіона призначено керуючим Полтавської єпархії, а 14 листопада 1887 року він став єпископом Полтавським і Переяславським.

 

За час управління єпархією зробив багато корисного. Постійно опікувався церковнопарафіяльними школами, особливо школами для дівчат. За його ініціативою та безпосередньою участю в Полтаві відкрито відділення Православного Всеросійського Місіонерського товариства, Сестринство «Троєручиця» при Сампсоніївській церкві, відділення попічительства про сліпих зі школою для сліпих дівчаток, відділення Православного Палестинського товариства, Свято-Макаріївське єпархіальне братство, притулок для вдів і сиріт священнослужителів. З метою поліпшення матеріального становища єпархіального духовенства було створено емеритальну касу, збудовано свічний завод. Під керівництвом владики Іларіона було оновлено кафедральний собор, здійснено капітальний ремонт Хрестової церкви архієрейського дому, збудовано нове приміщення єпархіального жіночого училища, облаштовано Сампсоніївський храм на полі Полтавської битви та інше.

Помираючи, святитель Іларіон залишив своїй пастві заповіт такого змісту: «Прости, Богом дарованная Полтавская паства! Простите все, кого оскорбил словом и делом, ведением и неведением. Се уже не молюсь я с вами в сем храме, сего ради прошу и молю вас, возлюбленные братие мои, сестры и чада, паче же иереи Божии, не забывайте мя, егда молитеся ко Господу, но поминайте мя и молите Бога, да презрит, яко благ, согрешения моя, я же, яко человек смертный, – жизни содела, и да молитвами вашими обрящу, в день судный, милость на судищи оном страшном. Дети дорогие, помяните любившего вас до конца жизни!».

 

Архівне відео з дня прославлення святителя: https://youtu.be/6yUN4S3yuhQ

 

Поделиться

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *