День пам’яті святителя Афанасія Полтавського

10 жовтня 2021 року, у Неділю 16-ту по П’ятидесятниці та у день пам’яті святителя Афанасія (Вольховського), Полтавського чудотворця, Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип звершив Божественну літургію в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі, у якому спочивають чесні мощі святителя.

Його Високопреосвященству співслужили секретар Полтавської єпархії протоієрей Михаїл Волощук, прес-секретар єпархії протоієрей Миколай Довганич, благочинний Полтавського міського округу протоієрей Іоан Корнієнко, нащадок святителя Афанасія – клірик Дніпропетровської єпархії протоієрей Георгій Вольховський та духовенство обителі.

За Богослужінням молилась настоятелька монастиря ігуменя Мастридія з сестрами обителі.

Піснеспіви Божественної літургії виконав архієрейський хор під керівництвом протодиякона Георгія Лінда.

За богослужінням були піднесені посилені молитви про припинення епідемії коронавіруса і про лікарів, які ведуть боротьбу за життя і здоров’я хворих.

Після запричастного вірша проповідував протоієрей Георгій Вольховський.

Після закінчення Богослужіння Високопреосвященніший Владика привітав віруючих зі святом та благословив усіх.

Святитель Афанасій (в миру – Федір Павлович Вольховський) народився в 1741 році в Полтаві в сім’ї протоієрея Миколаївської церкви Павла Вольховського.

Навчався в Тверській духовній семінарії, коли єпископом Тверським був його дядько, теж Афанасій (Волховський). Потім вступив до Київської духовної академії, після закінчення якої в 1765 році був висвячений на священика до полтавської Миколаївської церкви. Після смерті дружини 1 жовтня 1769 року прийняв постриг в Болдинскому Іллінському монастирі поблизу Чернігова і з 1770 року служив в Чернігівському кафедральному соборі.

З 1776 року – ігумен Новгородського Кирилова монастиря.

З 1781 року – намісник Олександро-Невської лаври в Петербурзі. У 1783 році переведений спочатку в новгородський Отенскій монастир, а потім – в Вяжіщский монастир з возведенням у сан архімандрита. З 13 листопада 1785 року призначений архимандритом Новгородського Юр’єва монастиря.

30 липня 1788 був хіротонізований на єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії.

З 5 березня 1795 року – єпископ Могилевський і Полоцький. Призначення в Могилів відбулося відразу після приєднання Західної Білорусії до Росії, в результаті якого велика кількість греко-католиків з’єдналася з Православною церквою, і протистояння католицтву, відновлення церковного життя православних громад стало головним завданням єпископа Афанасія. За свою працю в 1797 році він був нагороджений орденом Святого Олександра Невського.

Але вже в червні того ж року в Святійший Синод на нього надійшов донос, і на підставі рапорту князя Василя Хованського 27 серпня 1797 року єпископ Афанасій був звільнений на спокій в Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир.

У 1800 році в стані хвороби переїхав до родичів у Полтаву, звідки в Лубенський монастир вже не повертався, незважаючи на розпорядження Синоду.

Помер 1 (14) січня 1801 в Полтаві, в квартирі свого родича, священика Миколаївської церкви Іоанна Симоновського. Похований у склепі собору полтавського Хрестовоздвиженського монастиря.

Єпископ Прилуцький Іларіон (Юшенов), в 1882 році оглядаючи гробницю єпископа Афанасія, виявив нетління його тіла. Про це було донесено до Святійшого Синоду, звідки надійшов припис винести труну з усипальниці, а в склепі влаштувати церкву, де поставити мощі і там служити панахиди до часу офіційної канонізації. Урочистості з нагоди прославлення планувалося провести після Помісного Собору 1917-1918 рр., Проте революція перешкодила цьому.

У 1923 році останки єпископа Афанасія були передані в краєзнавчий музей як експонат, під час Великої Вітчизняної війни були перенесені в монастир і поховані під підлогою Хрестовоздвиженського собору, близько 1995 року були перепоховані на монастирському кладовищі.

У 2009 році знову почалася робота зі збору матеріалів для канонізації; були складені проекти тропаря і кондака, а також іконописного зображення святого. Нарешті, 28 травня 2010 Священний синод Української Православної Церкви благословив місцеве прославлення та шанування єпископа Афанасія Полтавського.

Урочистості прославлення в лику святих єпископа Афанасія (Вольховського) відбулися 10 жовтня 2010 року в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Їх очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.

Рішенням Архієрейського Собору РПЦ від 30 листопада 2017 року ім’я святителя Афанасія було включено в календар Руської Православної Церкви.

Поделиться
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *